Освітня програма

Освітня програма    

на 2018/2019 навчальний рік   

КЗ «Таврійська ЗОШ І – ІІІ ступенів

 Новоуспенівської сільської ради Запорізької області»  

Розділ 1

Призначення школи  та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні  якісної базової загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

Ø  уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

Ø  надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

Ø  надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

Ø  оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

Ø  надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

  Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти:

Ø початкова освіта тривалістю чотири роки;

Ø базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Розділ 2  

Опис "моделі" випускника школи

        Випускник Нової української школи і КЗ « Таврійська ЗОШ І-ІІ ступенів» зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

Ø Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

Ø Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

Ø Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

         Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо:  ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

Ø уміння читати і розуміти прочитане;

Ø уміння висловлювати думку усно і письмово;

Ø критичне мислення;

Ø здатність логічно обґрунтовувати позицію;

Ø ініціативність;

Ø творчість;

Ø уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

Ø уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

Ø здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

Ø випускник школи добре проінформована особистість;

Ø прагне до самоосвіти та вдосконалення;

Ø готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;

Ø є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

Ø свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

Ø мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів.  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним на мобільному ринку праці, здатним робити особистісний духовно–світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь–якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини, здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатну при цьому порівнювати її з національними та загальнолюдськими досягненнями.

Для досягнення нових цілей освіти школа обрала для себе стратегічну ідею – розвиток соціальної компетентності школярів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно, на наш погляд, створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності:

Ø інтелектуальної компетентності (уміння та навички, які формуються в учнів у процесі предметного розуміння, спонукають до появи високого рівня «особистісного знання» й використовуються для розв’язання нестандартних ситуацій);

Ø ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);

Ø культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень у змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших і знайти оптимальне рішення).

Педагог повинен вступити в особливі взаємовідносини з учнем, які засновані на розумінні його головних інтересів, рівня розвитку та актуального стану.

На першому ступені пропонуються такі освітні програми: традиційне навчання та надання додаткових освітніх послуг за бажанням батьків . Наявність різних систем навчання пов’язано з особливостями розвитку молодших школярів: класична система забезпечує по закінченні початкової школи достатню навчальну базу дітям, які мають недостатній рівень підготовки до школи, а інші на основі бажання та можливостей самої дитини та її батьків вибирають систему розвиваючого навчання (глибоке занурення в понятійну роботу з теоретичним матеріалом) або навчання з деяким розширенням основних предметних знань. Система додаткової освіти буде складатися з роботи предметних гуртків, дослідницької діяльності (проекти), з основ комп’ютерної грамотності, з хореографії..

Основна школа (5 – 9 класи)

Навчання в 5 – 9 класах школи має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня.

По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок. По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здатностей:

Ø     здатність працювати з текстами;

Ø     графічна грамотність;

Ø     здатність до конструктивного спілкування;

Ø      рефлективність, культура мислення;

Ø     трудові навички, елементарна технологічна грамотність;

Ø     здатність до самопізнання, самовиховання.

Виходячи з вищезазначеного, перед  школою ставляться такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової та основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

7.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

Програма початкової освіти   окреслює   підходи до   організації   єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення які будуть   подані в рамках навчальних планів:

Ø для 1-го класу у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.  

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

                    мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

                    математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; 

                    природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;

                    технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

                    інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;

                    соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

                    громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

                    мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

                    фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова(англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Робочий навчальний план для 1 класу

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класі
			1/10учнів	Разом
І.	ІНВАРІАНТНИЙ  СКЛАДНИК
1.1	Мовно-літературна	Українська мова	7	7
		Англійська мова	2	2
1.2	Математична	Математика	4	4
1.3	Я досліджую світ	Я досліджую світ	3	3
1.4	Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
		Образотворче мистецтво	1	1
1.5	Технологічна	Трудове навчання	1	1
	Фізкультурна	Фізична культура	3	3
	УСЬОГО		22	22
ІІ.	ВАРІАТИВНИЙ  СКЛАДНИК		1	1
2.1	Індивідуально-групові форми занять
	Читання		1	1
	Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження здобувача освіти		20	20
	Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету		23	23

Ø для 2-4 класів розроблена на виконання   постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». відповідно  до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 № 407)  з української мовою навчання  з вивченням мови національної меншини.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

·        Мова і література

·        Суспільствознавство

·        Мистецтво

·        Математика

·        Природознавство

·        Технології

·        Здоров’я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

        Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна мова".

        Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

        Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

        Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

        Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

        Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво"

Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової, а саме на індивідуальну роботу з учнями,  проведення групових консультацій, додаткових занять з окремих  предметів: читання – 1клас, математика – 2 клас, англійська мова – 3 клас.

 З метою корекційної роботи, розвитку фізичних та художніх здібностей , з метою виявлення нахилів дітей, задоволення потреб дитини в руховій активності введено години для індивідуальних та групових занять:

у 2,3,4 по 1 год. хореографії;

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів

Робочий навчальний план на 2018/2019 н.р.

для 2 – 4 класу

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класі
			2кл.	3кл.		4кл.
І.	ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
1.1	Мови і літератури	Українська мова	7	7		7
	(мовний і літературний компоненти)	Англійська мова	2	2		2
1.2	Математика	Математика	4	4		4
1.3	Природознавство	Природознавство	2	2		2
1.4	Суспільствознавство	Я у світі	-	1		1
1.5	Мистецтво	Музичне мистецтво	1	1		1
		Образотворче мистецтво	1		1	1
1.6	Технології	Трудове навчання	1		1	1
		Інформатика	1		1	1
1.7	Здоров'я і фізична культура	Основи здоров'я	1		1	1
		Фізична культура*	3		3	3
	УСЬОГО		20+3		21+3	21+3
2.1	Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:		2		2	2
	Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження здобувача освіти		22		23	23
	Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету		25		26	26

Освітня програма базової середньої освіти   окреслює  організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

У навчальному закладі варіативна складова спрямовується на індивідуальну роботу з учнями,  проведення групових консультацій, додаткових занять з окремих  предметів:

·        у 5 класі: «Розв’язуємо текстові задачі» - 1 год., «Математичний калейдоскоп» - 1 год.

·        у 6 класі: українська мова – 1 год.

Вивчення регіональних курсів забезпечене введенням до варіативної складової навчальних планів предметів та курсів за вибором:

·        Екологія рідного краю у 5 та 7 класах по 1 год.

У 6 класі навчальною програмою передбачено інтегроване вивчення курсу «Всесвітня історія. Історія України».

З метою формування в учнів морально-етичних цінностей життя, вмінь, навичок правильного поводження у суспільстві у 6 та 7 класах введено предмет за вибором «Етика» (1 год., 0,5 год. відповідно ).

З метою  поглиблення  цілісних знань учнів  про особливості народної та літературної казки, їх ознаки,  види, тематику, дійових осіб, про специфіку кожної групи казок; формування навички виразного читання казки, в т.ч. за ролями; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, самореалізації особистості в сучасному світі у 8 класі введено факультатив «Казка як епічний жанр».

З метою корекційної роботи, розвитку фізичних та художніх здібностей , з метою виявлення нахилів дітей, задоволення потреб дитини в руховій активності

 введено години для індивідуальних та групових занять:

·         у 8 класі  - 1 год. хореографії;

·        у 6 класі введено 1 год. – футбол;

З метою ознайомлення  з окремими, доступними для здобувачів освіти, сторінками історії астрономії і фізики , навчання орієнтуватися на зоряному небі, знаходити основні сузір'я та найяскравіші зірки в них, розібратися в будові сонячної системи, навчитися виготовляти найпростіші астрономічні інструменти в закладі введено курси за вибором:

·        у 6 класі 1 год. «Дивовижна фізика»

·        у 7 класі «Ми у Всесвіті».

Робочий навчальний план на 2018/2019 н.р   для 5-8 класів

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класі
			5кл		6кл		7кл	8кл
І.	ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
1.1	Мови і літератури	Українська мова	3,5		3,5		2,5	2
		Українська література	2		2		2	2
		Англійська мова	3		3		3	3
		Зарубіжна література	2		2		2	2
1.2	Суспільство -знавство	Історія України	1		1		1	1,5
		Всесвітня історія	-		1		1	1
1.3	Мистецтво*	Музичне мистецтво	1		1		1	-
		Образотворче мистецтво	1		1		1	-
		Мистецтво	-		-		-	1
1.4	Математика	Математика	4		4		4	4
1.5	Природо-знавство	Природознавство	2		-		-	-
		Біологія	-		2		2	2
		Географія	-		2		2	2
1.6	Технології	Трудове навчання	2		2		1	1
		Інформатика	1		1		1	1
1.7	Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1		1		1	1
		Фізична культура	3		3		3	3
	Разом		23,5+3		26,5+3		28+3	31,5
ІІ.	ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА		3,5		3,5		2,5	3
	Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня		27		30		32	33
	Всього фінансується з бюджету		30	30+3			33,5	34,5

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

-       подолання інертності мислення,

-       перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проведяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.  

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКТ компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

        Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

        Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

      До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників. Особливу увагу необхідно приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

        • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Рівень досягнень здобувачів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань здобувачів; участі здобувачів закладу  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі здобувачів у ДПА .

 На рівні закладу розроблена система показників, що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, наскільки реальний продукт діяльності школи відповідає ідеальній «моделі» випускника. визначено об’єкти контролю, процедури та періодичність.

Система показників розроблена  відповідно до Закону «Про освіту», статуту школи, регламентує зміст і порядок проведення  контролю , який передбачає  процес одержання та переробки інформації про хід і результати освітнього процесу та для прийняття на цій основі управлінського рішення, затверджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

Ø  Контроль здійснюється з метою виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти та рішень педради школи;

Ø  виявлення випадків порушень і невиконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, уживання заходів для їх припинення;

Ø  аналіз причин, що лежать в основі порушень, уживання заходів для їх попередження;

Ø  аналіз та експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

Ø  вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

Ø  збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

Ø  аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;

Ø  надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

 Змістом  контролю є:

Ø  виконання Закону «Про освіту» в частині обов'язковості основної загальної освіти;

Ø  використання методичного забезпечення в освітньому процесі;

Ø  реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;

Ø  ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);

Ø  рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;

Ø  дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;

Ø  дотримання порядку проведення проміжної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;

Ø  робота творчих груп, методичних об'єднань, бібліотеки;

Ø  реалізація виховних програм та їх результативність;

Ø  організація харчування та медичного обслуговування школярів;

Ø  охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;

Ø  виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

Ø  стан методичної роботи;

 Основні методи контролю:

Ø  анкетування( серед здобувачів 5-8 класів, педагогів, батьків)

Ø  тестування (з біології, української літератури, фізики )

Ø  соціальне опитування( серед батьків перед зборами)

Ø  моніторинг(навчальних досягнень учнів 4 класу, з предметів: математика, українська мова)

Ø  письмове й усне опитування( контрольні роботи за текстами адміністрації в кінці І та ІІ семестрів)

Ø  вивчення документації (календарні плани, класні журнали, щоденники учнів, робочі зошити та зошити для контрольних робіт)

Ø  бесіда( по мірі потреби)

 Персональний контроль припускає вивчення й аналіз педагогічної діяльності педагогів, які підлягають атестації в поточному навчальному році.

У ході персонального контролю комісія вивчає відповідність рівня компетентності працівника відповідно до вимог його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності:

Ø рівень обізнаності вчителя в основах теорії педагогіки, психології та вікової фізіології; змісту базового компонента предмета, що викладається; у методиках навчання та виховання;

Ø уміння створювати комфортну атмосферу в освітньому процесі;

Ø уміння застосовувати у практичній діяльності широкий набір методів, прийомів і засобів навчання; елементарні методи та засоби педагогічної діагностики; основні форми диференціації контингенту учнів; основні методи формування й розвитку пізнавальної та комунікативної культури учнів;

Ø рівень оволодіння вчителя педагогічними технологіями, найбільш ефективними формами, методами та прийомами організації педагогічного процесу;

Ø рівень підготовки здобувачів;

Ø збереження контингенту здобувачів .

При оцінці діяльності вчителя враховується:

Ø виконання державних програм у повному обсязі (проходження матеріалу, проведення практичних робіт, контрольних робіт, екскурсій тощо);

Ø рівень навчальних досягнень здобувачів;

Ø ступінь самостійності здобувачів;

Ø диференційований та індивідуальний підхід до здобувачів у процесі навчання;

Ø спільна діяльність учителя й здобувача;

Ø наявність позитивної емоційної атмосфери;

Ø уміння відбирати зміст навчального матеріалу;

Ø здатність до аналізу педагогічних ситуацій;

Ø уміння коректувати свою діяльність, узагальнювати свій досвід, складати та реалізувати план свого розвитку;

Ø форми підвищення професійної кваліфікації вчителя.

Справжній педагог:

Ø адаптований до роботи з будь-якою категорією дітей;

Ø ураховує інтереси й особливості розвитку дитини;

Ø має навички самоаналізу;

Ø має високий рівень системної освіти;

Ø має стабільні результати ефективного навчання, розвитку та виховання;

Ø його досвід є надбанням учителів школи, району.

 При здійсненні персонального контролю комісія

Ø знайомиться з документацією відповідно до посадових обов'язків учителя (з тематичним плануванням, поурочними планами, класними журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи тощо);

Ø вивчає практичну діяльність педагогічних працівників школи через відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів тощо;

Ø аналізує статистичні дані про результати педагогічної діяльності (контрольні роботи, зрізи, тематичне оцінювання тощо);

Ø аналізує результати методичної, дослідно-експериментальної роботи вчителя;

Ø виявляє результати участі здобувачів в олімпіадах, конкурсах, виставках, конференціях тощо;

Ø організовує соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження (анкетування, тестування здобувачів, батьків, учителів);

Ø робить висновки та приймає управлінські рішення.

Для  вивчення всього  комплексу навчально-виховної роботи в окремих класах (1, 4, 5) запроваджується класно-узагальнюючий контроль, в ході якого вивчається:

Ø  діяльність усіх учителів, які викладають в цих класах;

Ø  включення здобувачів у пізнавальну діяльність;

Ø  прищеплення інтересу до знань;

Ø  рівень навчальних компетентностей, шкільна документація;

Ø  виконання однакових вимог до здобувачів;

Ø  стимулювання потреби в самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні, самовизначенні;

Ø  співробітництво вчителя й здобувача;

Ø  виконання навчальних програм (теоретичної та практичної частини);

Ø  володіння вчителя новими педагогічними технологіями при організації навчання;

Ø  дотримання єдиного орфографічного режиму;

Ø  робота вчителя з попередження відставання здобувачів, робота з здобувачами зі слабкими навчальними досягненнями;

Ø  диференціація й індивідуалізація навчання;

Ø  робота з батьками здобувачів;

Ø  система виховної робота;

Ø  соціально-психологічна атмосфера у класному колективі;

Ø  рівень адаптації.

Система контролю розрахована на

Ø надання методичної допомоги педагогам з метою удосконалення та розвитку професійної майстерності;

Ø взаємодію адміністрації та педагогічного колективу, зорієнтовану на підвищення ефективності педагогічного процесу.

 Щоб керувати не формально, а реально освітнім процесом і життям навчального закладу в цілому, приймати правильні, науково обґрунтовані рішення, суб'єкту менеджменту потрібні різноманітні фактичні дані про різні сторони цього процесу. Без інформації про хід і проміжні результати, без постійного зворотного зв'язку процес управління неможливий.

Об'єктивним фактором підвищення зацікавленості педагогів у результатах своєї праці,  є те, якщо контроль буде

Ø здійснюватись на демократичних засадах;

Ø розглядатись адміністрацією як засіб стимулювання педагогів;

Ø здійснюватися систематично й на варіативній основі.

 За об'єктами  контролю адміністрація закладу обирає  - персональний; класно-узагальнюючий; предметно-узагальнюючий.

 Змістом контролю визначено наступні питання:

                                 Освітній процес:

Ø  контроль виконання програми всеобуча;

Ø  контроль реалізації права здобувача на одержання якісної освіти;

Ø  контроль стану трудового виховання та профорієнтації здобувачів;

Ø  контроль стану викладання навчальних дисциплін, виконанням програм;

Ø  контроль якості та рівня навчальних досягнень здобувачів;

Ø  контроль позакласної роботи.

                                           Педагогічні кадри:

Ø  контроль виконання рішень і нормативних документів вищих органів;

Ø  контроль виконання рішень педагогічних і методичних рад;

Ø  контроль роботи МО;

Ø  контроль самоосвіти вчителів;

Ø  контроль стану методичної роботи;

Ø  контроль підвищення кваліфікації вчителів.

                            Навчально-матеріальна база:

Ø  контроль ведення внутрішньошкільної документації;

Ø  контроль роботи навчальних кабінетів;

Ø  контроль раціонального використання наочних приладдя, ТНЗ, ІТ-технологій;

Ø  контроль стану спільної роботи школи та громадськості.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

         Для виконання даної   програми школи на 2018/2019 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором, індивідуальних та групових занять і факультативів варіативної складової, що забезпечують їх інтеграцію  у єдину, яка дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника:

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №407  «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №405  «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

Лист МОН України від 20.04.2018 №1/9-254  «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів»

Лист Державної служби якості освіти від 24.05.2018 № 01-22/322 «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту» 

Вивчення іноземних мов у 2018-2019 навчальному році буде здійснюватися за  декількома Державними стандартами та  Типовими освітніми програмами, а саме:

-                     для учнів 1 перших класів за новим  Державним стандартом початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко»;

-                     для учнів 2-4 класів за Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженого постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;

-                     для учнів 5-9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408;

Історія  для учнів  5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів  11 класів: «Історія України. Всесвітня історія»,    затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.

         Українська мова  у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);

У 2018/2019 навчальному році вивчення української літератури в
5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804;

У 2018/2019 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;

      

Зміст освітньої галузі «Природознавство» структурно представлений в таких компонентах: загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний. У таблиці показано, як реалізується зміст освітньої галузі «Природознавство» за навчальними предметами у 2018/2019 навчальному році.

Клас	Навчальні предмети. (кількість годин на тиждень відповідно до навчальних планів до типових освітніх програм)
5	Природознавство
6		Біологія	Географія
7		Біологія	Географія	Фізика	Хімія
8		Біологія	Географія	Фізика	Хімія
9		Біологія	Географія	Фізика	Хімія

Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Так, у 2018/2019 навчальному році учні 6-9-их класів вивчатимуть географію за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з  НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436)

Фізика 7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804,

Хімія 7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804

Вивчення трудового навчання в 2018/2019 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;

          У 2018/2019 навчальному році вивчення інформатики, математики  здійснюється за програмою затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Навчальна програма з фізичної культури для  5 - 9 – х класів для загальноосвітніх навчальних закладів  затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407

Програму з основ здоров’я  розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. №  462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

          У 2018/2019 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015            №855). Вона вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.